###Віктор Скрипник: 2012-й розцінюю винятково позитивно ###

Можливо, найкращий лівий захисник України періоду незалежності випромінює оптимізм.

- Вікторе Анатолійовичу, то як вам живеться в ситій-заможній "Дойчляндії"?
- Дуже добре. 2012-й розцінюю винятково позитивно- оглядаючись назад, не можу згадати нічого поганого. Побільше би таких років!

- Ого! Дивно таке чути від людини з пострадянського ареалу...- Що ж такого хорошого пережили?
- По-перше, в сім'ї - все гаразд (тьху-тьху), по-друге, наступного року йду на підвищення: з ініціативи наставника бременського "Вердера" Томаса Шаафа, навесні очолюю другу команду "зелено-білих"!

- Нічого собі! Радий за вас і пишаюся вашою роботою...- Знаєте, наступне моє запитання стосувалося того, чи не хочете, врешті, повернутися до України...- Воно, так розумію, відпадає?
- (Якось одразу похмурнівши). Навіщо й куди повертатися? Навіщо змінювати життєвий уклад, який формувався півтора десятиріччя? Моїй сім'ї добре в Німеччині, ми освоїлися тут, діти вчаться в місцевих закладах. А Україна - що? Запрошень у мене немає, як і...- "прапазицій", так правильно? (Скрипник спілкувався російською, інколи вставляючи українські слова. - В. Б.).

- "Прапазиція"? То ви так над державною мовою кепкуєте?
- Ну що ви! (Сміється). Я - українець, з дитинства, під упливом матері, спілкувався українською. Проте життя так склалося, що в подальшому стикався майже винятково з "великим та могутнім", отож довелося прилаштовуватися.

- Але ж ваш німецький "колега" Володимир Лютий повернувся й хоче в нас працювати. Готовий навіть на другу лігу...-
- "У всякого - своя доля, і свій шлях широкий...-" - правильно процитував Тараса Григоровича?

- О, йа-йа!
- У кожного - своя життєва історія, тож чинимо відносно неї. Ви ось часто чули про те, щоби нашому тренеру запропонували працювати з другою командою клубу бундесліги?

- Розумію...- Тоді давайте хорошу розмову завершимо приємним: незабаром - Новий рік, православне Різдво, а днями було католицьке.
- Тут, у Німеччині, більшим уважається саме друге свято: люди сім'ями збираються, вечеряють, спілкуються. У нас 24-го було так само. А сьогодні спав майже до обіду (розмова відбулася минулого вівторка. - В. Б.)! Під Новий рік приїдемо в Україну - це торжество традиційно зустрічаємо вдома, в Дніпропетровську.